flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Узагальнення судової практики

03 травня 2018, 13:52

УЗАГАЛЬНЕННЯ

практики розгляду місцевими судами Чернігівської області військових адміністративних правопорушень

(січень-серпень 2017 року)

         

   Апеляційним судом Чернігівської області проведено узагальнення  практики розгляду місцевими судами області  військових адміністративних правопорушень, розглянутих в січні-серпні 2017 року.

   При виконанні даного узагальнення Апеляційним судом Чернігівської області аналізувалась практика розгляду адміністративних справ, передбачених главою 13-Б КУпАП ”Військові адміністративні правопорушення”.

   Метою узагальнення є аналіз сутності елементів підготовки до розгляду справи про військове адміністративне правопорушення, вивчення практики використання норм законодавства щодо практичних аспектів застосування судами законодавства щодо відповідальності за окремі військові правопорушення, а також гарантії процесуального захисту прав, свобод і законних інтересів суб’єктів, що притягуються до адміністративної відповідальності, виявлення та аналіз складних і спірних питань при розгляді даної категорії справ.

   Об'єктом узагальнення судової практики були судові рішення, а саме - постанови місцевих судів Чернігівської області, винесені у звітний період.

   Законодавче закріплення в Кодексі України про адміністративні правопорушення окремої Глави 13-Б “Військові адміністративні правопорушення” вимагає від посадових осіб, що уповноважені складати протоколи про вчинені військові адміністративні правопорушення, від судових органів, які уповноважені розглядати дану категорію справ, дотримання процедур, передбачених адміністративним процесом. З урахуванням особливого статусу суб’єкта, що вчинив військове адміністративне правопорушення (військовослужбовці та прирівнені до них особи), а також суспільно-небезпечних дій, що вчиняються, доцільно з цих позицій розглянути практичні питання в частині підготовки справи про військове адміністративне правопорушення до розгляду та прийняття щодо неї рішення.

   Розгляд справи про військове адміністративне правопорушення та прийняття рішення щодо неї є однією зі стадій провадження у справах про  адміністративні правопорушення. В межах цієї стадії та на етапах її реалізації виявляються ознаки, характерні для юрисдикційної діяльності органів (посадових осіб), що мають повноваження їх здійснювати.

   Значення стадії розгляду справ про адміністративні правопорушення визначається тим, що саме на цій стадії приймають акт, в якому компетентний орган офіційно визнає громадянина винуватим або невинуватим і визначає міру відповідальності. Саме на стадії розгляду справи про адміністративні правопорушення  перевіряється обґрунтованість законодавчого визначення адміністративної відповідальності за конкретний адміністративний проступок. На стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішуються найважливіші завдання цього провадження: встановлення винуватих, забезпечення правильного застосування законодавства, використання справедливих засобів впливу, в цей час приймають  постанову про визнання суб’єкта винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та призначають міри адміністративного стягнення. Крім того, стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачає оцінку зібраних матеріалів про правопорушення та правопорушника. Саме на цій стадії під час розгляду справи про адміністративне правопорушення яскраво проявляється сутність адміністративно-юрисдикційної діяльності суддів, компетентних органів і посадових осіб.

   Розгляд справи про військове адміністративне правопорушення на вказаних етапах повинен відбуватися з дотриманням законності на засадах рівності громадян (ст. 248 КУпАП), відкритості (ст. 249 КУпАП) з урахуванням процесуального статусу учасників провадження у справі. Етап підготовки до розгляду справи про військове адміністративне правопорушення суддя розпочинає, керуючись вимогами ст. 245 КУпАП, на що звертає увагу Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП місця розгляду справи про адміністративне правопорушення” від 11 червня 2004 року № 11.

   Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя повинен своєчасно і всебічно, повно й об’єктивно з’ясувати обставини справи і вирішити її точно відповідно до закону. Згідно з вимогами ст. 278 КУпАП суддя з’ясовує підвідомчість розгляду справи про військове адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-10 – 172-20 КУпАП. Це: відмова від виконання наказу або інших законних вимог командира (начальника) – ст. 172-10 КУпАП; самовільне залишення військової частини або місця служби – ст. 172-11 КУпАП; необережне знищення або пошкодження військового майна – ст. 172-12 КУпАП; зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем – ст. 172-13 КУпАП; перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – ст. 172-14 КУпАП; недбале ставлення до військової служби – ст. 172-15 КУпАП; бездіяльність військової влади – ст. 172-16 КУпАП; порушення правил несення бойового чергування – ст. 172-17 КУпАП; порушення правил несення прикордонної служби – ст. 172-18 КУпАП; порушення правил поводження зі зброєю, а також речовинами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, – ст. 172-19 КУпАП; розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів – ст. 172-20 КУпАП.

   Ознайомлюючись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суддя має право провести огляд доказів, допитати свідків, експертів та використати необхідні документи. Крім того, суддя повинен звернути увагу на можливі обставини, що виключають розгляд справи (ст. 247 КУпАП). Так, складений протокол про військове адміністративне правопорушення та інші матеріали можуть свідчити про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, а також про неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність, про вчинення дії особою в стані крайньої необхідності, про видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення, про скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, про закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, та про інші обставини.

   Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП суддя повинен під час розгляду справи про військове адміністративне правопорушення з’ясувати сам факт вчинення протиправних дій чи бездіяльності, чи винувата особа у вчиненні цих дій, чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інші обставини, які впливають на об’єктивний розгляд справи та прийняття щодо неї рішення. Для прикладу, Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (розділ 2, пункт 3), передбачає широкий перелік вимог, які потрібно виконувати, складаючи відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

   Згідно зі ст. 35 КУпАП законодавець визначив шість обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, тобто існує їх чіткий перелік. З боку законодавця це викликано тим, що:

1) облік передбачених в КУпАП обтяжуючих обставин сприяє об’єктивнішій оцінці протиправних дій чи бездіяльності;

2) наявність конкретизованих обтяжуючих обставин забезпечує і загальне, й індивідуальне запобігання вчиненню адміністративних правопорушень;

3) адміністративне правопорушення вчиняє спеціальний суб’єкт (у нашому випадку – військовослужбовець та інші прирівняні до нього особи);

4) окремі обставини, що обтяжують вчинення адміністративно-карних дій, сприяють у визначенні додаткової характеристики особи правопорушника (вчинення правопорушення у стані сп’яніння).

   До обставин, що характеризують адміністративне правопорушення, належать: продовження протиправної поведінки; втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб. Обставини, які характеризують ситуацію, в якій вчиняються протиправні дії: вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин. Для військового адміністративного правопорушення обтяжуючими обставинами є: вчинення протиправних дій під час несення прикордонної служби та виконання інших військово-службових завдань.

   Важливим є етап встановлення фактичних обставин у справі. Його сутність полягає у провадженні дій, спрямованих на збирання доказів, які підтверджують або спростовують винуватість у вчиненні правопорушення.

   Фактичні обставини вчиненого діяння можна поділити на дві групи: а) обставини, що мають безпосереднє значення для вирішення питання про наявність або відсутність складу правопорушення; б) обставини, що перебувають за рамками складу правопорушення, але мають значення для індивідуалізації відповідальності. Вони можуть бути встановлені різними способами: опитуванням осіб, що володіють інформацією, яка має значення для справи (правопорушники, потерпілі, свідки, експерти); проведенням експертизи; освідуванням; вилученням, наприклад, документів; знаходженням речових доказів на місці вчинення правопорушення; огляду тощо. Всі встановлені обставини фіксуються у відповідних процесуальних документах. Такими документами є пояснення, висновки, акти, протоколи. На цьому завершується етап установлення фактичних обставин. Етап процесуального оформлення результатів розслідування починається з аналізу зафіксованих у перелічених документах всіх обставин у справі і завершується складанням протоколу про адміністративне правопорушення повноважною на те особою (ст. 255 КУпАП). Саме протокол є процесуальним документом, що фіксує закінчення розслідування. Протокол про адміністративне правопорушення не належить до документів довільної форми, а встановлює обов'язковий перелік відомостей та атрибутів, які повинні в ньому міститися. Підставою для складання протоколу є достатні дані, які свідчать про наявність в діянні особи ознак правопорушення.

   На практиці протокол про адміністративне правопорушення, як правило, складають негайно після затримання правопорушника. Однак у деяких випадках потрібно з’ясувати додаткові обставини вчинення протиправних дій чи бездіяльності (наприклад, у разі знищення або пошкодження військового майна – ст. 172-12 КУпАП), коли виникає потреба у проведенні адміністративного розслідування вчинених протиправних дій чи бездіяльності особи. У такому разі протокол про адміністративне правопорушення складають після вчинення необхідних у конкретному випадку процесуальних дій. З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення надсилається для розгляду у триденний строк (ст. 257 КУпАП), у окремих випадках, протокол оформляється упродовж двох днів. Зазначимо, що складання протоколу про військове адміністративне правопорушення з порушенням строків є підставою для визнання його недійсним, а справа може бути припинена.

  Протокол про адміністративне правопорушення є підсумковим процесуальним документом, у якому відображено та закріплено дані про особу правопорушника, його права, юридично значущий факт вчинення протиправних дій, а також висновок посадової особи, яка склала протокол про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

   Так, встановлено термін розгляду таких справ – 15 днів з моменту надходження справи до суду. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).   

   Сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду є одним із важливих елементів підготовки до розгляду справи про військове адміністративне правопорушення. Належне сповіщення особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про військове адміністративне правопорушення, передбачає вручення повістки не пізніше як за три доби до дня розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП).

   Місце розгляду справи про військове адміністративне правопорушення потребує додаткового пояснення з урахуванням особливостей та суспільної небезпеки його вчинення. Стаття 276 КУпАП передбачає розгляд справи про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення. Стосовно розгляду військових адміністративних правопорушень місцем їх вчинення можна вважати розташування військової частини, військового об’єкта (на умовах постійної дислокації військового підрозділу). Додаткового пояснення потребує ситуація, коли особовий склад військової частини виконує завдання за межами її постійної дислокації. Вважаю, що труднощі з належним сповіщенням, які виникають у військовослужбовця, що обвинувачується у вчиненні військового адміністративного правопорушення, не повинні мати для нього негативних наслідків. Відкладення розгляду справи про військове адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення.

 

  1. Аналіз статистичних даних за січень-серпень 2017 року

   Так, згідно статистичної інформації щодо кількості  адміністративних правопорушень в провадженні місцевих судів Чернігівської області, з наростаючим підсумком за вказаний період 2017 року  перебувало 639 справ відносно 639 осіб даної категорії.

  З них: розглянуто – 416 відносно 416 осіб, повернуто справ – 184, в тому числі для належного оформлення – 184, з накладенням адміністративного стягнення – 342; із закриттям справи – 74, у тому числі: звільненням від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення – 11, відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 15, закінченням строків накладення адміністративного стягнення – 48.

  Як свідчить практика, найбільшу кількість справ про адміністративні правопорушення становлять розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями (ст. 172-20 КУпАП) – 348, порушення правил несення прикордонної служби (ст. 172-18 КУпАП) – 37, недбале ставлення до військової служби (ст. 172-15 КУпАП) – 26, самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 172-11 КУпАП) – 24, інші адміністративні правопорушення.

   Судам необхідно окремо звертати увагу на з’ясування питань: чи було наявне правопорушення, за яке  особа притягується до відповідальності; чи  містить діяння склад правопорушення, передбаченого законом; чи особа є винуватою в його вчиненні; чи належить вона до суб’єктів даного правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі. Військові порушення характеризуються наявністю умисної форми вини, і суди при розгляді справ повинні встановити її наявність. На практиці значна частина проваджень у справі закривається за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, у зв’язку з малозначністю скоєного, та у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

   Прикладом цього є постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 серпня 2017 року відносно Г., якою провадження по справі було закрито у зв”язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Місцевий суд вказав, що згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби передбачена ст. 172-15 КУпАП, яка склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та відповідальність за його вчинення не містить. Зважаючи на те, що суд відповідно до норм чинного законодавства про адміністративні правопорушення не наділений повноваженнями змінювати кваліфікацію діянь особи, визначену у протоколі про адміністративне правопорушення, визнав за необхідне провадження по справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

   Ще одним прикладом є постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 23 лютого 2017 року, якою провадження у справі відносно Є. про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП закрито за відсутністю події вказаного правопорушення. Як було встановлено в судовому засіданні, Є. розпивав алкогольні напої в період звільнення поза межами військового містечка. Після розпивання алкогольних напоїв і до виявлення даного факту безпосереднім начальником Є. жодних обов’язків військової служби не виконував.

   Також постановою  Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2017 року провадження у справі відносно Ш. про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-18 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Як вбачалося з протоколу про адміністративне правопорушення, крім розпивання алкогольних напоїв інших порушень правил несення прикордонної служби Ш. не вчиняв.  Оскільки військовослужбовець вживав спиртні напої на території військового об’єкта, і ці дії підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 172-20 КУпАП та не можуть розглядатися як правопорушення, передбачене диспозицією ст. 172-18 КУпАП, це відповідно виключало наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-18 КУпАП.

   Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 березня 2017 року П., який прибув на службу у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги ст.ст.13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил, наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби № 59 від 16.02.2017 р. ”Про вжиття заходів стосовно попередження негативних наслідків тютюнопаління й алкоголізму” було звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-20 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито. Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд врахував ступінь вини, обставини вчиненого правопорушення, яке на час розгляду справи  в суді не становило  великої суспільної небезпечності, не завдало значних збитків  державним або суспільним інтересам чи безпосередньо конкретним громадянам, вік та особу порушника, а саме перебував на військовій службі, є учасником бойових дій, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, його майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, врахував обставину, що пом”якшує відповідальність, зокрема, щире каяття.

   Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2017 року Р., який під час виконання службових обов’язав допустив порушення правил несення прикордонної служби, а саме, здійснив пропуск через державний кордон на в”їзд в Україну гр. Російської Федерації Є., відносно якої Чернігівським прикордонним загоном було прийнято рішення щодо заборони в”їзду на території України, звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 172-18 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито. Р. свою вину визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення погодився, пояснював, що вчинив правопорушення несвідомо через велике навантаження на чергуванні, внаслідок чого проявив неуважність при перевірці документів у громадянки. Враховуючи відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, особу правопорушення, те, що раніше він до адміністративної відповідальності за порушення правил несення прикордонної служби не притягувався, суд прийшов до висновку про можливість застосування відносно Р. ст. 22 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення.

   Судді суду у всіх випадках реагують на неналежно складені протоколи про адміністративні правопорушення. Не було жодного випадку, коли б до відповідальності притягувалися особи,  які  не є суб’єктами військових правопорушень або вчинили діяння, що не належать до останніх. Судді  призначають   особам,  які вчинили  військові правопорушення стягнення,  які передбачені Законом.

   Випадків необґрунтованого звільнення винуватих від адміністративної  відповідальності протягом періоду, що перевірявся, не зафіксовано.

   Під час проведення даного аналізу, при вивченні матеріалів справ та оцінки фактів встановлено, що до основних причин пропуску строків накладення адміністративних стягнень, які полягають у сукупності умов, що призводять до затягування розгляду справи про адміністративні правопорушення, відносяться:

- несвоєчасне направлення матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення в суд;

- неналежна підготовка матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженими органами (посадовими особами) та повернення судом справ на дооформлення (доопрацювання);

-  відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою учасників процесу.

   На підтвердження викладеного можна навести декілька прикладів.

   Так, наприклад,  постановою Городнянського районного суду від 07 липня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно А. за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. З протоколу про адміністративне правопорушення від 20.06.2017 року встановлено, що 06.04.2017 року А. був виявлений під час виконання обов’язків військової служби в нетверезому стані. Із справи вбачалося, що з Чернігівського прикордонного загону матеріали справи про адміністративне правопорушення до суду надійшли 21.06.2017 року, в цей же день призначено справу до розгляду на 04.07.2017 року. По справі оголошено перерву до 05.07.2017 року для залучення захисника та виклику свідків. За клопотанням захисника було оголошено перерву по справі до 07.07.2017 року для надання доказів графіку чергування А. за квітень 2017 року.

  На момент розгляду адміністративного протоколу пройшло більше 3-х місяців з моменту його складання, надійшло клопотання від захисника про закриття провадження по адміністративній справі у зв’язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, а за такого провадження у справі було закрито за пропуском строків притягнення до адміністративної відповідальності.

   Постановою Городнянського районного суду від 29 червня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно А. за ч. 1 ст. 172-18 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Із справи вбачалося, що з Чернігівського прикордонного загону матеріали справи про адміністративне правопорушення до суду надійшли 18.05.2017 року, в цей же день призначено справу до розгляду на 31.05.2017 року. Постановою суду від 31 травня 2017 року дану справу було повернуто для належного оформлення до Чернігівського прикордонного загону, оскільки в протоколі не зазначено частини статті 172-18 КУпАП, згідно якої кваліфіковано дії А., а тому суд був позбавлений можливості розглянути справу по суті та прийняти обґрунтоване рішення по ній.    

   З Чернігівського прикордонного загону матеріали справи про адміністративне правопорушення до суду надійшли 19.06.2017 року, в цей же день призначено справу до розгляду на 29.06.2017 року. Суд прийшов до висновку, що в діях А. вбачалися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-18 КУпАП, проте, враховуючи, що з моменту вчинення правопорушення (дата вчинення – 28.03.2017 рік) пройшло більше 3 місяців, судом провадження у справі було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

  Також постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2017 року було закрито провадження по справі про притягнення Б. до адміністративної відповідальності за ст. 172-18 КУпАП у зв’язку із закінченням строків для накладення  адміністративного стягнення. Як видно з матеріалів справи, правопорушення було вчинено 18.10.2016 року, а матеріали надійшли до суду лише 31.01.2017 року, тобто після закінчення строків, визначених ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

   За аналогічних підстав постановою Ріпкинського районного суду було закрито провадження по справі відносно Р., відносно якої складено протокол за № 010726 від 19.07.2017 року за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за вчинення дій 24.04.2017 року, адже справа надійшла до суду лише 24.07.2017 року; постановами  Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 лютого, 11 травня 2017 року відносно Ш. та Ш. було закрито провадження у справі про притягнення за ч. 1 ст. 172-20,  та ст. 172-15 КУпАП відповідно, оскільки з дня вчинення правопорушень минув тримісячний строк накладення адміністративного стягнення.

   Крім того, слід зазначити, що ще одним фактором, що впливає на сплив строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, є неналежна підготовка матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення особами, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.

   Судді після перевірки матеріалів адміністративних справ, що надходять до їх провадження, встановлюють невідповідність протоколів вимогам ст. 254, 256 КУпАП, відповідних Інструкцій з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, після чого змушені повертати матеріали на доопрацювання. Недотримання вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення призводить до тяганини з розглядом справи, а іноді й до спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, що в свою чергу негативно впливає на зміцнення законності та запобігання правопорушенням.

   Прикладом цього є постанова Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2017 року, якою протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відносно Т. повернуто до Військової частини – польова пошта В1688 для належного оформлення, оскільки в порушення ст. 256  КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено часу вчинення адміністративного правопорушення, відсутні пояснення Т., чи запис про відмову від дачі пояснень, який засвідчений двома свідками.

  Також постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відносно Т. було повернуто до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку для належного оформлення. Судом встановлено, що в протоколі були наявні суперечності щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а саме, протокол складено відносно Т., а при викладенні суті адміністративного правопорушення зазначено, що на території військової частини в нетверезому стані перебував гр. М. Отже, дані розбіжності не могли бути усунуті судом, до того ж, відповідно до КУпАП суд не наділений правом вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складаються уповноваженими особами.

  Ще одним прикладом є постанова Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2017 року, якою протокол про адміністративне правопорушення відносно П. за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП було повернуто до військової частини польова пошта В 1688 для належного оформлення. Місцевий суд вказав, що за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підвищується відповідальність осіб за умови вчинення ними правопорушень, якщо такі особи вже піддавались адміністративному стягненню за такі самі правопорушення або в умовах особливого періоду, що має бути чітко вказано в протоколі відносно особи, оскільки це є обов’язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, проте, в складеному протоколі за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП наведено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП. Наявність вказаних протиріч унеможливлював об’єктивний розгляд справи, а тому суд прийшов до висновку про необхідність повернення протоколу для належного дооформлення.

   Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2017 року протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-15 КУпАП відносно С. було повернуто до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку для належного оформлення. Місцевий суд вказав, що відповідно до правил, встановлених ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-15 КУпАП, розглядаються протягом доби. Судова повістка С. вручалася через військову частину – польова пошта В1688, але повернулася невручена в зв’язку із перебуванням його в зоні АТО. Отже, суд був позбавлений можливості розглянути справу не порушуючи строків, а тому визнав за необхідне направити справу для дооформлення, для забезпечення до суду явки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

   Також за цієї ж підстави постановою Чернігівського районного суду від 07 липня 2017 року протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП відносно К. було повернуто для доопрацювання.

   Зустрічаються випадки інших недоліків протоколів про адміністративні правопорушення, що є перешкодою для розгляду адміністративної справи по суті та постановлення законного та обґрунтованого судового рішення.                  

   Так, зокрема, відповідно  до протоколу про військове адміністративне правопорушення № 21/17 від 12.06.2017 року військовослужбовець військової служби за контрактом – прапорщик Б. 11 червня 2017 року, о 23 год., на території наметового містечка військової частини – польова пошта В 2260 в смт. Гончарівське, Чернігівського району та області, був затриманий начальником відділення Військової служби правопорядку в зв’язку з перебуванням на території військової частини в нетверезому стані. Оскільки на даний час Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду, Б. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

   Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2017 року  вказаний протокол було повернуто  для доопрацювання. Суд вказав, що в Україні військовий стан не запроваджувався, а тому особливий період триває з часу прийняття рішення про мобілізацію і до закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, та дійшов висновку, що на час вчинення інкримінованого Б. адміністративного правопорушення, яке мало місце 11 червня 2017 року, особливий період не діяв, тому вказана кваліфікуюча ознака ”в особливий період” була зайвою і підлягала виключенню.

  Крім того, однією з основних проблем своєчасного вирішення судом справ у межах строку накладення адміністративних стягнень є неявка в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

   Зокрема є такі незручності, що виникали та ускладнювали розгляд справи, а то й унеможливлювали (в межах ст. 38 КУпАП), а саме повернення не вручених судових повісток з відміткою “вибув”, але куди вибув не зазначено, що унеможливлює подальший розгляд справи.

   Так, наприклад, постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 січня 2017 року матеріали відносно Т. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП повернуто для доопрацювання до військової частини польова пошта В 0963 для уточнення місця проживання Т. Судом було з’ясовано, що протокол не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі вказана адреса місця проходження військової служби: “військова частина польова пошта В 0963 (казарма №16), смт. Десна Козелецького району Чернігівської області”, але за даною адресою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не проживала, що підтверджувалося поштовими повідомленнями з відміткою “вибув”.

   Також судові повістки повертаються з відміткою “отримано за довіреністю”, але саму довіреність, що особа довіряє іншій особі отримувати повістку не додано, а згідно  ст. 277-2 КУпАП повістка про судовий виклик особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи, тобто в даному випадку особа не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи і суд був вимушений повторно направляти повістки для виклику особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

   Слід зазначити, що є багато випадків, коли 169-й навчальний центр Сухопутних військ Збройних Сил України (навчальний центр “Десна”), який направляє протоколи про адміністративні правопорушення, де після направлення протоколу до суду, військовослужбовець вибув в інші військові частини для проходження служби, в тому числі і в зону АТО.

   Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

   Декілька разів відкладаючи розгляд справи через неявку особи, суд вимушений або розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, і дотриматись строків накладення адміністративних стягнень, або ж відкладати її розгляд, ризикуючи плином строку.

   Так, наприклад, справа за № 740/660/17 Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області відносно К., якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн., який повторно, а саме тричі, не з”являвся в судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток рекомендованими поштовими відправленнями за адресою, зазначеною ним у протоколі про адміністративне правопорушення та за адресою знаходження військової служби, також відомості про час і місце розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Ніжинського міськрайонного суду, який є загальнодоступним, клопотання про відкладення розгляду справи відсутні, причини неявки неповідомлені, де суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

   Так, вивчення та узагальнення практики розгляду справ вказаної категорії свідчить про те, що після внесення змін до КУпАП згідно Закону України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб” № 1952-VIII від 16.03.2017 року, які вступили в дію з 16.04.2017 року, в більшості випадках особи, відносно яких складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, до суду не доставлялись, як того вимагає ст. 277 КУпАП, а направлялись лише протоколи  з додатками. Тому суддями, у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, призначались до розгляду справи з врахуванням чинного законодавства у межах строків ст. 38 КУпАП.

   Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що судді місцевих судів додержуються вимог КУпАП, завжди намагаються в найкоротший строк розглянути справу про адміністративне правопорушення, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення звільняє порушника від накладення адміністративного стягнення, яке у свою чергу є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а в разі необхідності обґрунтовано закривали провадження у справах про адміністративні правопорушення.

 

  1. Причини скасування та відмови в прийнятті апеляційних скарг у справах про військові адміністративні правопорушення

   Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань у справах про адміністративні правопорушення. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними рішеннями, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи судів нижчого рівня та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.

   З надісланих на узагальнення районними судами адміністративних справ вбачається, що в апеляційному порядку за вказаний період було переглянуто 6 справ відносно 6 осіб. З них:

1 – скасовано і провадження по справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності;

1 – залишено без змін;

   По 3 справах було відмовлено в прийнятті апеляційних скарг на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП, де передбачений вичерпний перелік осіб, які мають право на оскарження постанови суду;

   По 1 справі відмовлено в прийнятті апеляційної скарги та повернуто матеріали справи особі, яка її подала, через невідповідність апеляційної скарги вимогам законодавства про адміністративні правопорушення.

   Мав місце  лише один випадок скасування постанови місцевого суду, а саме постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2017 року відносно В., якою справу за ст. 172-13 КУпАП було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

   Суть адміністративного правопорушення: “будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України майор Вещов Ю.О., зловживаючи владою, використовуючи службове становище, будучи прямим начальником по відношенню до солдат Ж. та М., діючи з корисливою метою, старшому командиру про можливе вживання та розповсюдження серед особового складу роти наркотичних засобів солдатом Ж. не доповів, без оформлення рапорту про надання відпустки та видачі наказу командира військової частини В 0941 по стройовій частині дозволив солдату М. виїхати за межі частини, за що отримав грошові кошти у загальній сумі 1100 грн.”

   Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 29 травня 2017 року апеляційну скаргу заступника військового прокурора Деснянського гарнізону було частково задоволено, постанову суду скасовано, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності В. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 172-13 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

   Причиною, яка зумовила скасування постанови суду,  послугувало те, що суд обмежився лише поверховим дослідженням доказів, а саме, без безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні, виклику їх в судове засідання та дослідження інших доказів, цим самим прийнявши передчасне рішення.

   Апеляційний суд вказав на порушення місцевим судом вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, згідно яких суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з”ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винувата особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення, та наголосив, що для з”ясування всіх фактичних обставин по справі необхідно було допитати свідків та дослідити усі докази.

   Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу.

   Відповідно до положень ч. 4 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

   З матеріалів справи вбачалося, що 24.03.2017 року слідчим військової прокуратури Деснянського гарнізону молодшим лейтенантом юстиції була винесена постанова про закриття кримінального провадження щодо В. у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 426-1 КК України.

   Так, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинув строк, передбачений ст. 38 КУпАП, що було безумовною обставиною, яка виключає провадження по справі. Дотримуючись вказаних вимог апеляційний суд не може вдаватися до дослідження доказів по справі та надавати їм оцінку.

   Апеляційний суд вказав, що при обставинах, які виключають провадження в справі, немає потреби надавати оцінку діям особи, щодо якої був складений протокол, а також вирішувати питання про її винуватість, оскільки вона вважається такою, що не притягувалася до адміністративної відповідальності.

   Постановами суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 05 квітня та  від 20 червня 2017 року було відмовлено в прийнятті апеляційних скарг представникам військових частин та військовому прокурору Чернігівського гарнізону на постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 березня, 24 березня та 13 травня 2017 року в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 172-20 КУпАП щодо К., П. та К.

   Судді апеляційного суду вказали, що ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачений вичерпний перелік осіб, які мають право на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення: особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий та його представник.  З огляду на характер правопорушення, представник військової частини та прокурор до переліку таких суб’єктів не віднесені, а тому  і права на оскарження судового рішення не мають.

   Ще одним прикладом є постанова судді апеляційного суду від 14 серпня 2017 року, якою в прийнятті апеляційної скарги Тягнирядна В.А. на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 липня 2017 року відмовлено та повернуто матеріали апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки скарга не відповідала вимогам законодавства про адміністративні правопорушення, адже апелянт посилався на вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу України, при цьому останній оскаржував постанову місцевого суду, ухвалену по справі про адміністративне правопорушення, що не відповідало вимогам ст. 294 КУпАП.

 

  1. Висновки та пропозиції

   Узагальнюючи аналіз питань, пов’язаних здебільшого з підготовкою до розгляду справи про військове адміністративне правопорушення, доцільно зробити певні висновки:

  1. Порядок провадження у справах про військові адміністративні правопорушення визначено КУпАП (ст. 246) з урахуванням принципів провадження та обставин, які пом’якшують (ст. 34 КУпАП) чи обтяжують (ст. 35 КУпАП) відповідальність або виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст. 247 КУпАП).

 

  1. Стадія розгляду справи про військове адміністративне правопорушення є не лише основною серед інших стадій провадження, але й взаємопов’язана з ними процесуальними діями, за допомогою яких реалізується зміст інших стадій провадження.

 

  1. Етап підготовки до розгляду справи про військове адміністративне правопорушення з боку осіб, органів (суддя, суд), що уповноважені розглядати справи (ст.ст. 172-10 – 172-20 КУпАП), реалізується відповідно до вимог ст. 278 КУпАП.

 

  1. Захист прав особи, яка обвинувачується у вчиненні військового адміністративного правопорушення, повинен бути забезпечений на всіх стадіях адміністративного провадження згідно з вимогами чинного адміністративного законодавства та Конституції України.

   З вивчених справ вбачається, що в цілому судами при накладенні адміністративного стягнення завжди враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

   Результати проведеного аналізу свідчать, що розглядаючи справи про військові адміністративні правопорушення, суди загалом дотримуються вимог законодавства, в цілому дотримуючись процесуальних строків розгляду цих проваджень, детально вивчають матеріали справи при надходженні їх до суду, та вживають всіх необхідних заходів для підвищення рівня оперативності  та забезпечення  якості здійснення судочинства при розгляді матеріалів адміністративних справ цієї категорії, обґрунтовано повертали на доопрацювання протоколи, які не відповідали вимогам ст. ст. 256, 257, 259, 268, 278 КУпАП та закривали провадження у справах у разі закінчення строків, визначених у ст. 38 КУпАП, однак, при цьому винуваті особи, які дійсно скоїли військові адміністративні правопорушення уникали відповідальності. На практиці існують поодинокі певні недоліки в роботі деяких суддів, що, насамперед, є наслідком помилок, що допускаються через неуважність та спрощений підхід до вивчення справ, а також до їх розгляду по суті.

   З метою підвищення якості здійснення правосуддя місцевими судами, недопущення судових помилок та порушень норм чинного адміністративного законодавства   вважаю за необхідне розглянути узагальнення на нараді суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області, судам першої інстанції необхідно періодично узагальнювати судову практику розгляду військових адміністративних правопорушень, причин скасування судових рішень в апеляційному порядку, вивчати судову практику судів апеляційної інстанції щодо перегляду в апеляційному порядку рішень місцевих судів; апеляційному суду необхідно періодично проводити тематичні семінари із суддями щодо забезпечення правильного застосування законодавства при розгляді військових адміністративних справ, що сприятиме підвищенню якості правосуддя.

 

 

Заступник голови Апеляційного суду Чернігівської області                                              Г.А. Салай