Комунікаційна стратегія на 2025-2029 роки

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням зборів суддів Чернігівського апеляційного суду

від   28.08.2025 року

КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ 

ЧЕРНІГІВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

 НА 2025–2029 РОКИ

ВСТУП

Комунікаційна стратегія Чернігівського апеляційного суду (далі – Суд) на 2025–2029 роки є базовим програмним документом, спрямованим на впровадження системного підходу до інформаційної політики Суду. Її розроблення та реалізація здійснюються відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про медіа», інших нормативно-правових актів.

Метою Стратегії є забезпечення прозорості та підзвітності діяльності Суду, утвердження принципів верховенства права та незалежності правосуддя, налагодження ефективної комунікації із суспільством, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також створення умов для підвищення рівня правової культури населення.

Стратегія визначає принципи, цілі та завдання, форми та інструменти комунікаційної діяльності Суду як у внутрішньому, так і у зовнішньому вимірах. Вона передбачає організацію системної інформаційної роботи Суду, спрямованої на своєчасне й достовірне інформування громадян, розвиток правопросвітницьких ініціатив та формування довіри до судової влади.

Реалізація положень Стратегії здійснюється шляхом взаємодії працівників Суду, зокрема:

• голова суду визначає загальні пріоритети комунікаційної політики та здійснює контроль за її реалізацією;
• керівник апарату суду організовує виконання заходів Стратегії, координує діяльність структурних підрозділів і відповідає за єдність стандартів комунікацій;
• головний спеціаліст відділу документообігу та організаційного забезпечення (канцелярія суду) забезпечує поточне виконання комунікаційних завдань, адміністрування офіційних інформаційних ресурсів Суду та підготовку інформаційних матеріалів;
• судді-спікери, визначені зборами суддів, представляють офіційну позицію Суду у публічному просторі, надають коментарі й роз’яснення з питань, що становлять суспільний інтерес.

Таким чином, комунікаційна стратегія Чернігівського апеляційного суду є інструментом комплексного упорядкування інформаційної діяльності Суду та спрямована на підвищення ефективності комунікацій, забезпечення прозорості судової влади та зміцнення довіри суспільства до правосуддя.

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ

2.1. Мета

Метою Комунікаційної стратегії на 2025–2029 роки є створення сталої та ефективної системи інформаційної діяльності Суду, спрямованої на:

• забезпечення прозорості та підзвітності у здійсненні правосуддя;
• підвищення рівня довіри громадян до судової влади;
• формування об’єктивного уявлення про роль Суду у захисті прав і свобод людини;
• розвиток правової культури та правопросвітництва;
• запобігання дезінформації та викривленому сприйняттю судової діяльності.

2.2. Завдання

Для досягнення мети встановлюються такі завдання комунікаційної діяльності:

1. Підвищення поінформованості щодо статусу, компетенції та діяльності Суду як інституції апеляційної інстанції.
2. Регулярне і достовірне інформування про організацію роботи, порядок доступу до засідань, хід проваджень у межах дозволеного законом та підсумки ухвалених рішень (із дотриманням вимог щодо захисту персональних даних).
3. Формування позитивної інституційної репутації як незалежного, неупередженого та відкритого органу правосуддя.
4. Налагоджена взаємодія із ЗМІ для своєчасного поширення перевіреної інформації та недопущення спотворення фактів.
5. Протидія дезінформації через моніторинг інформаційного простору, оперативні роз’яснення та спростування фейкових повідомлень.
6. Розвиток внутрішньої комунікації між суддями й апаратом: єдині стандарти стилю, узгодженість повідомлень, чіткі процедури погодження.
7. Правопросвітництво: підготовка доступних матеріалів, консультацій і пояснень щодо прав та процесуальних можливостей громадян.
8. Кризові комунікації: готовність до оперативних публічних повідомлень у разі надзвичайних подій, дій воєнного стану або резонансних справ.
9. Співпраця з органами державної влади, місцевого самоврядування та закладами освіти у питаннях поширення правової інформації.
10. Підтримка інституту суддів-спікерів як офіційних представників у публічній комунікації з громадськістю та медіа.

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУДУ

Комунікаційна діяльність Суду ґрунтується на таких принципах:

1. Достовірність та об’єктивність

Уся поширювана інформація повинна відображати реальний стан справ, ґрунтуватися на офіційних даних та не допускати перекручення фактів.

2. Прозорість і публічність

Забезпечується відкритість у межах, визначених законом, включаючи регулярне інформування про діяльність Суду, порядок доступу до засідань, ухвалені рішення та організацію роботи апарату.

3. Повнота і точність

Інформаційні матеріали мають містити чіткі й повні відомості у межах компетенції Суду, уникати двозначності та неповних формулювань.

4. Оперативність і своєчасність

Реакція на суспільно значущі події, офіційні запити та інформаційні виклики здійснюється у визначені законом строки або у максимально стислі терміни, що дозволяють забезпечити актуальність інформації.

5. Відповідальність

Кожне інформаційне повідомлення має готуватися з урахуванням правових наслідків його оприлюднення. Відповідальність за зміст та коректність публікацій несуть визначені посадові особи.

6. Єдність стандартів

Комунікація Суду здійснюється за єдиними правилами стилю, термінології та візуального оформлення, що забезпечує однакове сприйняття офіційної інформації.

7. Взаємодія та партнерство

Суд сприяє конструктивній співпраці із засобами масової інформації, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, освітніми закладами та громадськими організаціями з метою підвищення правової обізнаності населення.

8. Інклюзивність та доступність

Інформаційні матеріали мають бути зрозумілими для широкого кола громадян, у тому числі для осіб з обмеженими можливостями. Використовуються прості формулювання, інфографіка та роз’яснювальні матеріали.

9. Стійкість комунікаційних процесів

Комунікаційна діяльність будується на системній основі, з чітким розподілом обов’язків, періодичним оновленням та внутрішнім моніторингом результатів.

10. Чесність у висвітленні реальності

Суд демонструє реальні умови своєї діяльності без прикрас, із наголосом на прозорості процесів та готовності вирішувати існуючі проблеми.

11. Емпатія у кризових комунікаціях

Відповіді Суду у кризових ситуаціях повинні бути простими, зрозумілими та фактологічними, демонструвати увагу до потреб громадян і людяний підхід.

4. ФОРМИ І ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ З ЦІЛЬОВИМИ АУДИТОРІЯМИ

Комунікаційна діяльність Суду у 2025–2029 роках будується на принципах відкритості, законності, об’єктивності, професіоналізму та поваги до прав людини. Основний акцент робиться на використанні офіційних цифрових платформ, документованій взаємодії та цільовій інформаційній підтримці правових процесів.

Комунікації охоплюють як зовнішні, так і внутрішні аудиторії та здійснюються за допомогою спеціально визначених засобів, із чітким розподілом функцій.

4.1. Відповідальні за організацію комунікацій

Ведення та координація комунікаційної діяльності покладається на:

• голову Суду — визначає стратегічні напрями інформаційної політики та представляє Суд у публічному просторі;
• керівника апарату Суду — організовує виконання заходів Стратегії та координує роботу структурних підрозділів;
• головного спеціаліста з документообігу та організаційного забезпечення (канцелярія Суду) — здійснює адміністрування офіційних ресурсів, готує та публікує інформаційні матеріали, опрацьовує звернення;
• суддів-спікерів, визначених зборами суддів, — офіційно представляють позицію Суду у ЗМІ та перед громадськістю, надають роз’яснення з питань суспільного значення.

4.2. Основні інструменти зовнішньої комунікації

1. Офіційна сторінка Суду на порталі «Судова влада України»:

https://cna.court.gov.ua/sud4823/

Використовується для публікації:

• актуальних оголошень та розкладу судових засідань;
• повідомлень про графік роботи, зміну прийому, доступ до засідань;
• довідкової інформації та підсумків рішень.

2. Офіційна сторінка Суду у Facebook:

https://www.facebook.com/sud4823

Використовується для:

• поширення правопросвітницької інформації, правових порад і роз’яснень;
• анонсування змін у роботі Суду;
• розміщення візуальних матеріалів (підсумки рішень,  довідки).

3. Електронна пошта та офіційна кореспонденція:

• обробка звернень громадян, установ і ЗМІ;
• надання офіційних відповідей у межах компетенції;
• переадресація запитів суддям-спікерам.

4. Інформаційні стенди у приміщенні Суду:

• розміщення ключових повідомлень, порядку доступу до судових засідань, довідкової інформації;
• дублювання оголошень з офіційного вебсайту.

4.3. Внутрішня комунікація

Внутрішні інформаційні процеси організовуються через:

• електронну систему документообігу — для обміну службовою інформацією та координації публікацій;
• службові наради та робочі обговорення за участю голови Суду, керівника апарату, суддів-спікерів та головного спеціаліста — для узгодженості інформаційних підходів;
• єдині стандарти оформлення повідомлень, що гарантують юридичну точність, професійний стиль і відповідність етичним нормам.

4.4. Підходи до реалізації Стратегії

Реалізація комунікаційної стратегії Суду у 2025–2029 роках здійснюється з урахуванням таких підходів:

• оновлення методів подання інформації з використанням сучасних цифрових інструментів, інфографіки, адаптивних форматів;
• удосконалення процедур погодження і поширення повідомлень всередині Суду з метою забезпечення єдиного інформаційного стилю;
• моніторинг ефективності комунікацій шляхом аналізу звернень громадян, активності на офіційних сторінках та відгуків у медіа;
• навчання працівників апарату у сфері публічних комунікацій і кризового менеджменту;
• інноваційний підхід до комунікації — максимальне використання потенціалу суддів-спікерів для створення зрозумілого й якісного контенту.

4.5. Кризові комунікації

З огляду на умови воєнного стану та ризики виникнення резонансних ситуацій, Суд застосовує такі механізми кризових комунікацій:

• оперативне реагування на події, що становлять значний суспільний інтерес, через офіційні повідомлення та роз’яснення;
• моніторинг інформаційного поля для своєчасного виявлення ризиків поширення дезінформації;
• створення групи кризового реагування у складі голови Суду, керівника апарату, головного спеціаліста (канцелярія) та суддів-спікерів із чітким розподілом функцій;
• єдиний алгоритм реагування, що включає: виявлення сигналів тривоги, аналіз ситуації, оцінку ризиків, погодження публічної відповіді, роз’яснення для ЗМІ та супровід подій;
• формування власного наративу Суду, який заповнює інформаційний вакуум і зменшує ризик маніпуляцій.

4.6. Організаційна культура

В основі комунікаційної політики Суду лежить розвиток організаційної культури, що ґрунтується на цінностях прозорості, відповідальності та взаємоповаги. Основні елементи:

• ціннісна орієнтація — повага до громадян, доступність суддів та керівництва;
• єдність і узгодженість — формування спільної відповідальності всіх працівників Суду за комунікаційний результат;
• відкритість до діалогу — активна участь суддів-спікерів і працівників апарату у взаємодії з громадськістю;
• навчання персоналу з питань публічної комунікації та кризового реагування;
• професійна дисципліна — дотримання єдиних стандартів точності, стилю і своєчасності повідомлень;
• профілактика кризових ситуацій — заохочення внутрішнього обговорення проблем для їх попереднього вирішення, а не накопичення.

5. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ (KPI)

У результаті впровадження Комунікаційної стратегії на 2025–2029 роки очікується досягнення якісних змін у побудові прозорої, етичної та професійної системи комунікації між Судом і суспільством.

5.1. У сфері зовнішньої комунікації

• сталий розвиток офіційних інформаційних ресурсів Суду (портал «Судова влада України», офіційна сторінка у Facebook);
• регулярне оновлення контенту з акцентом на своєчасність та достовірність;
• розширення правопросвітницької роботи та підвищення правової обізнаності населення;
• зміцнення довіри громадян до Суду як незалежної інституції.

5.2. У сфері внутрішньої взаємодії

• чітка координація між суддями, керівництвом апарату та канцелярією у сфері підготовки й погодження інформаційних матеріалів;
• уніфікація стандартів стилю та формату офіційних повідомлень;
• підвищення кваліфікації працівників апарату через регулярні навчальні заходи.

5.3. Для інституційної репутації Суду

• формування позитивного іміджу Суду як незалежного та відкритого органу правосуддя;
• зміцнення суспільного сприйняття ролі Суду у захисті прав і свобод громадян;
• оперативна протидія дезінформації та мінімізація ризиків викривлення інформації у публічному просторі.

5.4. Моніторинг та оцінка результатів

Оцінювання ефективності реалізації Стратегії здійснюватиметься через:

• аналіз охоплення публікацій на офіційних ресурсах Суду;
• статистику звернень громадян і запитів ЗМІ;
• оцінку активності та публічних виступів суддів-спікерів;
• перевірку відповідності публічних матеріалів єдиним стандартам судової влади.

5.5. Ключові показники ефективності (KPI)

• зростання відвідуваності офіційної сторінки Суду на порталі «Судова влада України» на не менше ніж 5 % щороку;
• стабільне збільшення кількості підписників офіційної сторінки Суду у Facebook щонайменше на 5 % на рік;
• підвищення індексу довіри до Суду щонайменше на 5 % протягом двох років;
• проходження кожним працівником апарату щороку 1–2 тренінгів у системі Національної школи суддів України (НШСУ -  https://nsj.gov.ua/);
• основні напрями навчання: комунікації та медіація, публічні виступи, інформаційна безпека, протидія дезінформації;
• оперативне спростування критичних фейкових повідомлень упродовж 24 годин із моменту їх виявлення;
• підтверджена готовність групи кризових комунікацій до реагування на надзвичайні інформаційні події.

6. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Комунікаційна стратегія Чернігівського апеляційного суду затверджується зборами суддів та діє у період з 2025 до 2029 року включно.
2. У випадку внесення змін до законодавства України, рішень Вищої ради правосуддя або появи нових суспільних викликів, до Стратегії можуть вноситися зміни та доповнення.
3. Рішення про внесення змін чи оновлення Стратегії ухвалюється зборами суддів Чернігівського апеляційного суду.
4. Реалізація заходів, передбачених Стратегією, здійснюється в межах компетенції Суду, із дотриманням принципів суддівської етики, норм законодавства України та єдиних стандартів судової влади.
5. Для забезпечення якісної реалізації Стратегії передбачається використання таких ресурсів:

• технічних — сучасні засоби електронного документообігу, аналітичні інструменти для моніторингу публікацій, обладнання для створення інформаційного контенту;
• інституційних — офіційна сторінка Суду на порталі «Судова влада України» https://cna.court.gov.ua/sud4823/ та офіційна сторінка Суду у Facebook https://www.facebook.com/sud4823;
• освітніх — щорічне проходження працівниками апарату та суддями 1–2 тренінгів у системі Національної школи суддів України (НШСУ) (https://nsj.gov.ua/) за напрямами комунікацій, інформаційної безпеки, етики публічних виступів;
• організаційних — координація комунікаційної діяльності між головою Суду, керівником апарату, головним спеціалістом з документообігу та організаційного забезпечення (канцелярія Суду) і суддями-спікерами.

6. Контроль за реалізацією Стратегії покладається на голову Суду, керівника апарату та визначених зборами суддів суддів-спікерів.