Роз'яснюємо порядок фото- та відеозйомки під час судового засідання

Шановні представники засобів масової інформації!

Нещодавна публікація  Gorod.cn.ua Gorod.cn.ua, де видання звинувачує судового розпорядника  у тому, що він у ході судового засідання попросив не фотографувати на мобільний телефон, змусила нас ще раз роз’яснити норми законодавства щодо присутності  журналістів на  судових засіданнях. Одразу уточнюємо, що у вищезгаданому випадку журналістка зайшла як звичайний слухач по паспорту, отже у суду (прес-секретаря) не було можливості ідентифікувати її саме як представницю ЗМІ, яка виконує свої професійні обов’язки, та надати їй відповідну інформаційну допомогу.

Допуск журналістів до суду здійснюється без попередньої акредитації. Бажання журналіста бути присутнім на судовому засіданні не може бути обмеженим, крім випадків закритого судового процесу.

Рекомендуємо журналістам попередньо зв’язатись з прес-секретарем суду:  він надасть допомогу з усіх питань.

Беззаперечно, будь-яке висвітлення судового процесу є цікавішим, коли воно підкріплене відео- чи фотоматеріалами. Однак, законодавством передбачені певні обмеження для фото- та відеозйомки в залі судових засідань.

За яких умов журналісти все ж можуть знімати?

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проведення фото- та відеозйомки в суді дозволено законом, але з певними обмеженнями.

Аналогічні положення містить і частина 4 статті 7 ЦПК України.

Які ж це обмеження?

 Відповідно до ч.6 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України, який є спеціальним законом, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Необхідно врахувати приписи ст. 307 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Ст. 301 Цивільного кодексу України встановлює право фізичної особи  самостійно визначати можливість ознайомлення інших осіб зі своїм особистим життям. Обставини особистого життя особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Доступ ЗМІ до судового процесу обмежує і міжнародне законодавство. Зокрема, Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод, у ст.6 якої вказано, що судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Виходячи із системного аналізу діючого законодавства, висновок такий:

не потребує дозволу суду лише проведення аудіозапису за допомогою портативних пристроїв (диктофону).

Для проведення  фото- та відеозйомки суду необхідно з’ясувати думку сторін, а також переконатись, що публічність не зашкодить  інтересам правосуддя.

Отримання дозволу на зйомку у кпимінальному процесі можливе лише при надходженні до суду відповідного клопотання, яке повинно бути приєднано до матеріалів справи.

Отже, головними умовами надання дозволу на проведення фото- та відеозйомки в залі судового засідання є:

- по-перше – згода осіб, які беруть участь у справі, на проведення вказаних дій;

- по-друге – наявність ухвали суду про надання дозволу на проведення фото- та відеозйомки.

Ми радимо журналісту подати відповідне клопотання, в ході розгляду якого суд з’ясує думку сторін, врахує можливі наслідки  публічності, у тому числі для учасників судового розгляду, та винесе ухвалу щодо проведення зйомки.

***

Повертаючись до конкретного випадку, викладеного на початку, зазначимо, що питання про надання дозволу на фотозйомку даною конкретною особою (яка потім виявилась журналісткою інтернетпорталу Gorod.cn.ua) судом не вирішувалось. Клопотання від даного ЗМІ не надходило.

Судовий розпорядник, попросивши припинити фотозйомку, діяв виключно у межах своїх повноважень, визначених законом та посадовою інструкцією. Відповідно до ч. 3 ст. 74 КПК України до функцій судового розпорядника належить,  зокрема, виконання розпорядження головуючого, пов’язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження. Вимоги судового розпорядника, пов’язані із виконанням обов’язків, передбачених цією статтею, є обов’язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.